Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Бабаев Г$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 8
Представлено документи з 1 до 8
|
1. |
Бабаев Г. М. Некоторые результаты исследования работы судового дизеля при использовании газоконденсатных топлив [Електронний ресурс] / Г. М. Бабаев // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2015. - № 3(8). - С. 40-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vejpte_2015_3(8)__7 Рассмотрен сравнительный анализ основных физико-химических свойств различных топлив, в том числе смесей тяжелого дизельного топлива и газового конденсата (ГК). В результате исследований установлено, что смеси ГК с температурой начала кипения (нагрева) не менее 1 200 °C и топочного мазута (М) с температурой вспышки не менее 1 300 °C при концентрации 15 % ГК + 85 % М отвечает требованию морского Регистра и их можно использовать на судовых дизелях.
| 2. |
Бабаев Г. М. Исследование влияния смеси тяжелого дизельного топлива и газового конденсата на технико-экономические показатели вспомогательного судового дизеля [Електронний ресурс] / Г. М. Бабаев // Збірник наукових праць [Полтавського національного технічного університету ім. Ю. Кондратюка]. Серія : Галузеве машинобудування, будівництво. - 2015. - Вип. 2. - С. 24-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpgmb_2015_2_6
| 3. |
Джафаров Э. С. Изменение содержания флаваноидов, каротиноидов и антоцианов для Alhagi pseudalhagi (Bieb.) в условиях хронического облучения природных радионуклидов [Електронний ресурс] / Э. С. Джафаров, Г. А. Годжаева, Г. Г. Бабаев, Дж. Р. Оруджева // Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. - 2012. - Т. 10, № 2. - С. 214-223. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vutgis_2012_10_2_6
| 4. |
Джафаров Э. С. Влияние повышенного радиационного фона на содержание фотосинтетических пигментов в листьях дикорастущих растений на территории Бакинского завода по производству йода [Електронний ресурс] / Э. С. Джафаров, А. К. Джафарлы, Дж. Р. Оруджева, Г. Г. Бабаев // Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. - 2012. - Т. 10, № 2. - С. 224-234. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vutgis_2012_10_2_7
| 5. |
Алиева Д. Р. Активность и изоферментный состав пероксидазы клеток Dunaliella salina при солевом стрессе [Електронний ресурс] / Д. Р. Алиева, Г. Г. Бабаев, И. В. Азизов // Вісник Дніпропетровського університету. Серія : Біологія. Медицина. - 2010. - Вип. 1(1). - С. 16-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdubm_2010_1(1)__5
| 6. |
Бабаев Г. Р. Оценка сейсмических воздействий на южном склоне Большого Кавказа (Азербайджан) по сценарным землетрясениям: параметры и модели ускорения перемещения грунта [Електронний ресурс] / Г. Р. Бабаев, С. Т. Агаева, Т. Т. Исмаил-заде, И. Б. Муради, Я. Н. Алиев // Геофизический журнал. - 2019. - Т. 41, № 3. - С. 170-188. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2019_41_3_11 Оцінено параметри сценарних землетрусів для детерміністичної оцінки сейсмічної небезпеки південного схилу Великого Кавказу (Азербайджан). В історичному минулому у досліджуваному регіоні відбувалися сильні землетруси. Серія відчутних і сильних землетрусів, що сталися за останні роки на південному схилі Великого Кавказу в межах території Азербайджану в Балакане (14.10.2012, М = 5,6; 29.06.2014, М = 5,3); Загаталі (07.05.2012, М = 5,7; 18.05.2012, М = 5,0; 05.06.2018, М = 5,5); Шеки ("рій" землетрусів 05.02.2004, M = 3,2 - 4,6); Шеки-Огуз (04.09.2015, М = 5,9); Габалі (04.10.2014, М = 5,0); Ісмаїлі (05.02.2019, М = 5,2), показує зростання сейсмічної активності цього регіону і ще раз доводить необхідність і актуальність продовження досліджень з оцінювання сейсмічної небезпеки. Для сценарних землетрусів різної віддаленості побудовано середні спектри реакції (при 5 %-му згасанні) коливань поверхні грунту, оцінено максимальні горизонтальні прискорення переміщення урунту за максимальної можливої магнітуди, побудовано серії моделей пікових прискорень переміщень грунту і відповідної інтенсивності за бальною шкалою MSK-64, а також карту розподілу амплітуди посилення сейсмічної волни. Порівняльний аналіз надає змогу припустити, що посилення амплітуди хвилі виникає внаслідок резонансних процесів, тобто пухкіші шари грунту впливають на збільшення амплітуди сейсмічної хвилі внаслідок різниці імпедансів цих шарів і твердіших порід. Збільшення інтенсивності сейсмічності спостерігається на ділянках з пропластками слабозцементованих піщаноглинистих відкладів, хоча існують шари пісковиків, вапняків і піщаних мергелів різної потужності. Показано, що переміщення грунту не є одновимірними і не орієнтовані чітко за напрямком на сейсмічне джерело.
| 7. |
Бабаев Г. Р. Анализ напряженно-деформированного состояния Кавказского региона (Азербайджан) по векторам максимальных горизонтальных напряжений с использованием программ проекта "World Stress Map” [Електронний ресурс] / Г. Р. Бабаев, Э. В. Ахмедова, Ф. А. Кадыров // Геофизический журнал. - 2017. - Т. 39, № 3. - С. 26-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2017_39_3_5 Досліджено побудову моделей на основі аналізу впливу топографічних аномалій рельєфу на формування напружено-деформованого стану літосфери Кавказького регіону (Азербайджан) за допомогою методу скінченних елементів із застосуванням програмних комплексів Hypermesh<191> і Abaqus<191>. За побудованими моделями визначено напрямки і локалізацію горизонтальних осей напружень на різних літосферних глибинах. Одержані дані зіставлено з картою напружень, розрахованих для механізму вогнищ землетрусів Азербайджану з використанням програми CASMO ("Світова карта напружень") за період 1990 - 2015 рр. У цілому вогнища землетрусів збігаються із зонами напруженого стану, які формуються під впливом топографічних аномалій Кавказького регіону. Встановлено, що в основному західна і центральна частини Великого Кавказького хребта зазнають північно-східного - південно-західного розтягування. У східній частині це розтягнення змінюється інтенсивним стисненням. У досліджуваному регіоні переважають землетруси з підкидним типом механізму вогнища поряд з проявами нормального скиду і зсуву зі зміщенням за простяганням. Урахування топографічних аномалій під час аналізу напружено-деформованого стану на різних рівнях глибин літосфери надасть змогу одержувати достовірніші дані для складання геодинамічної моделі регіону. Подібні дослідження необхідно проводити в разі будівництва стратегічних об'єктів, особливо підземних конструкцій (шахт, тунелів, підземних трубопроводів, терміналів), оскільки при цьому важливо враховувати якомога більше факторів, що впливають на формування напружено-деформованого стану земної кори.
| 8. |
Бабаев Г. Р. Сильные землетрясения Азербайджана за исторический и современный периоды (концептуальный обзор) [Електронний ресурс] / Г. Р. Бабаев, С. Т. Агаева // Геофизический журнал. - 2021. - Т. 43, № 3. - С. 106-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2021_43_3_8 По результатам изучения литературных и архивных первоисточников уточнены имеющиеся сведения о катастрофических и разрушительных землетрясениях на территории Азербайджана за исторический период с магнитудой <$E М~ symbol У~6>. Среди сильных исторических землетрясений в Азербайджане можно назвать землетрясения 427 года, Гянджинское (Гёйгёльское 1139 г.), Гянджинское 1235 г., Восточно-Кавказское 1667 г. (+-1 год), Маштагинское 1842 г., многочисленные Шамахинские землетрясения (1192, 1667 - 1669, 1828, 1859, 1868, 1872, 1902), Ардебильское 1924, Ленкоранское 1913), Каспийские землетрясения (957, 1812, 1842, 1852, 1911, 1935, 1961, 1963, 1986, 1989, 2000 гг.), вызвавшие изменение рельефа земной поверхности, разрушение строений и многочисленные человеческие жертвы. По уровню сейсмической активности и характеру пространственного распределения очагов сильных и слабых землетрясений территория республики разделена на несколько отдельных крупных зон: южный склон восточной части Большого Кавказа, Куринская впадина, северный склон Малого Кавказа, Талыш, Гусар-Дивичинская (ныне Гусаро-Шабранская) депрессия, Каспийское море. Исследована фоновая сейсмичность по результатам непрерывных инструментальных наблюдений за период 1902 - 2019 гг. На территории Азербайджана сейсмические процессы распределены неравномерно. Исследованы существующие каталоги сейсмических событий. Изучен характер изменения параметров сейсмичности. Дан обзорный концептуальный анализ двух основных методик по оценке сейсмической опасности: вероятностный и детерминистский, нашедших свое широкое применение в последние десятилетия. Выделены главные и общие задачи будущих сейсмологических исследований, которые предстоит выполнять в течение последующих десятилетий.
|
|
|